- обточування
- -я, с.Дія за знач. обточувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обточування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гладій — я/, ч., діал. Інструмент для обточування маточин … Український тлумачний словник
напилок — лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів … Український тлумачний словник
обточувальний — а, е, тех. Признач. для обточування. Обточувальний верстат … Український тлумачний словник
підпилок — лка, ч. Стальний різальний інструмент у формі бруска з насічкою, що вживається для обточування металевих та деяких інших виробів … Український тлумачний словник
прохідний — а/, е/. 1) Який має крізний прохід; крізь якого (яким) можна проходити кудись. || Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. || у знач. ім. прохідна/, но/ї, ж.… … Український тлумачний словник
токар — я, ч. Робітник, фахівець із механічної обробки металу, дерева та інших матеріалів способом обточування на токарному верстаті … Український тлумачний словник
токарний — а, е. Пов язаний з обточуванням металу, дерева та інших матеріалів на верстаті. || Признач. для такого обточування матеріалів. •• Тока/рний верста/т верстат, на якому заготовку деталі закріплюють у патроні, що обертається; обробляють жорстко… … Український тлумачний словник
центрувальний — а, е, спец. Признач. для центрування. •• Центрува/льні загли/бини конічні заглибини для встановлення предмета на центри токарного верстата під час обточування … Український тлумачний словник
штихель — я, ч., спец. Різальний ручний інструмент, який застосовується у гравіруванні та як різець для обточування дрібних деталей … Український тлумачний словник